Люк Тейлор та його мета-аналіз про “незв’язок” вакцин та аутизму

На фото Luke E. Taylor.

У 2014-му йому було 28 і він вже рік після закінчення медичного університету надіявся стати лікарем, працюючи в реєстратурі дитячої лікарні Сіднею.

Саме тоді не маючи за спиною жодної наукової публікації чи якогось наукового досвіду пан Тейлор став автором самого розпіареного на сьогодні ЗМІ та фарма-блогерами «наукового доказу» відсутності зв’язку між вакцинами та аутизмом.

Робота під назвою «Vaccines are not associated with autism: An evidence-based meta-analysis of case-control and cohort studies.» досі залишається єдиною науковою публікацією цього австралійського вундеркінда. (можна переконатись на ПабМеді)

В вакцинних агітках цей труд постійно називають «вишенькою на торті» доказів того, що щеплення дедалі більше не викликають аутизм, особливо напираючи на кількості дітей, що «взяли участь в дослідженні» – 1,3 млн.

Це є цілковитою маячнею, бо жодної дитини в мета-аналізі пана Тейлора участі не брали і брати не могли.
Сам термін «мета-аналіз» означає, що австралійський інтерн «аналізував» не дітей, і навіть не їх медичні записи, а чужі дослідження.

Всі «аж» 10 досліджень, що пан Тейлор спромігся «проаналізувати» (табл. 1-2) – епідеміологічні. Це означає, що і їх автори теж жодних дітей в очі не бачили, бо аналізували лише медичні записи й бази даних, розкладаючи цифри та дати по колонках і намагаючись знайти (або дуже стараючись не знайти) зв’язок між фактом/датою щеплення і діагнозом аутичного спектра.

Для отримання вражаючої цифри працівник австралійської реєстратури просто додав кількість дітей з дослідження 1 до кількість з дослідження 2, потім додав дослідження 3, і так до 10-го.
Особого ідіотизму цій математиці надає той факт, що два з обраних досліджень, які власне і дали велику суму (і проводились, до речі на замовлення та за інструкціями CDC), стосувались всієї дитячої популяції Данії.

Тобто 1,3 тейлоровських мільйона – це всі діти Данії пораховані ДВІЧІ + трохи дітей з інших досліджень.
Переконатись в цьому можна зазирнувши в таблицю 1 (друга і третя колонки – «All children born in Denmark..»).

Хочу одразу зазначити, що данське епідеміологічне дослідження Пола Торсона, який на замовлення CDC ще в 2004 першим успішно «не знайшов» зв’язку між КПК і аутизмом, а потім був звинувачений судом Атланти в шахрайстві та розкраданні грантових коштів американського уряду, в перелік аналізованих Тейлором не увійшло. Сором є.

Та особа автора і його «математика» не самі головні проблеми цього мета-аналізу.

Головна проблема в тому, що назва роботи не відповідає її змісту.
В заголовку винесено «Вакцини не асоціюються з аутизмом..».
При цьому з десяти досліджень, що їх Тейлор досліджував, 6 стосуються тільки одного щеплення – КПК, і ще 4 – тільки одного компонента щеплень – ртутного консерванту thimerosal. 
В цьому теж можна переконатись з таблиць 1 і 2, читаючи лінійку Intervention
Все.

Всі інші вакцини та всі інші компоненти вакцин в аналіз просто не увійшли.
АКДП згадана в першому дослідженні, але мова йде лише про його (АКДП) ртутний консервант.

гепатит Б, 
поліо, 
гемофільна інфекція, 
ротавірус, 
гепатит А, 
грип, 
БЦЖ, 
вітрянка, 
пневмококи, 
менінгококи 
та інші щеплення, що їх колють дітям в різних країнах Світу, в жодному з обраних Тейлором досліджень навіть не згадуються.

Не аналізується вплив формальдегідів, полісорбату-80, тканин мишей, курей, корів, абортованих ембріонів та іншого біологічного мотлоху.

Нічого в аналізі Тейлора не говориться і про вакцинний алюмінієвий ад’ювант, щодо зв’язку якого з аутизмом літом 2017-го одразу три провідних мікробіологи з Франції, Великобританії та Канади опублікували відкриті листи до регулятивних органів з переліками десятків власних досліджень, які цей зв’язок доводять.

Ще один цікавий момент – ВСІ діти в усіх 10-ти обраних Тейлором дослідженнях ВАКЦИНОВАНІ. 
Тобто жодне з цих досліджень не порівнювало кількість аутистів серед вакцинованих і невакцинованих дітей, хоча епідеміологи це легко могли зробити, збираючи статистику по амішам, ортодоксальним євреям, американським хоумскулерам та іншим великим компактно проживаючим групам, що не мають звичок колоти своїх дітей “для профілактики”.

Той факт, що «мета-аналіз» Тейлора є де факто не науковою роботою, а вакцинною агіткою недружнього з логікою фанатика стає особливо очевидним з його епілога, що я вирішив перекласти повністю:

«Як епідеміолог, я вірю в дані, які представлені в цьому мета-аналізі. Однак, як батько трьох дітей, у мене є розуміння страхів, пов’язаних з реакціями та наслідками вакцин. Мої перші двоє дітей мали фебрильні судоми після щеплень, один з них мав серйозну реакцію. Ці події не зупинили мене від вакцинації моєї третьої дитини, однак, я провів деякі проактивні заходи для зменшення ризику подібних несприятливих наслідків. Я вакцинував свою дитину вранці, щоб ми були в курсі, якщо станеться рання побічна реакція протягом дня, а також дав дитині дозу парацетамолу за 30 хв ДО вакцинації, щоб зменшити жар, що може розвинутися після ін’єкції. Як батько, я знаю моїх дітей краще, ніж будь-хто, і я прирівнюю їх напади до ефектів вакцинації шляхом підвищення їх температури тіла. Батьків, які помічають значні зміни у пізнавальній функції дитини та її поведінці після вакцинації, я закликаю повідомляти про ці події негайно своєму сімейному лікарю та в «Систему повідомлень про побічні реакції від вакцин» (VAERS).

Брак логіки і фанатизм автора тут не тільки в наполегливому обколюванні власних дітей попри судоми і «серйозну реакцію», а і в тому, що порада писати в VAERS йде через три сторінки після констатації, що сам він всі дослідження пов’язані з цією базою даних зі свого аналізу виключив, бо «мало лі шо там дурні батьки могли понаписувати» (див. 2.2. Eligibility criteria).

Повний текст власне “вишеньки на торті” вакцинної псевдо-науки за посиланням. https://bit.ly/2Sl7b4R

А ось тут посилання на більш свіжу наукову публікацію, яка підтверджує, що пан Тейлор значно збільшив ризики аутизму для своєї третьої дитини. https://bezdoz.info/2018/01/29/378/

Сподіваюсь, з нею таки все гаразд.

В продовження теми мета-аналізу пана Тейлора наводжу інфографіку, що дуже наочно демонструє, наскільки вузькою попри некоректну назву є його реальна тема.

Інфографіку цю ще років за 5 до власне тейлоровського аналізу намалював співзасновник відомої американської асоціації батьків аутистів Generation Rescue, тато регресувавшого в аутизм в результаті вакцинації хлопчика J.B. Handley.

Зліва напис: “Я шукаю наукові докази, що сталось з моїм сином. На мій розгляд пропонується наука лише щодо одного інгредієнта (таймеросал – ртуть) та однієї вакцини (КПК)”
Далі:
А – перелік з 38 відомих вакцинних інгредієнтів (неповний, до речі)
B – перелік з 25 вакцин, що їх на той момент кололи в США дитині до досягнення нею 15 місяців
С – симптоми та діагнози, що отримував син J.B. Handley з кожною новою вакцинацією

І в 2009, коли J.B. Handley цей “брак наукових доказів” вперше озвучив в шоу “Докторс” (відео тут ), і в 2014, коли Тейлор написав свій мета-аналіз, і сьогодні у 2018 досліджень, якими вакцинна індустрія намагається довести “незв’язок” щеплень з аутизмом, дуже мало і майже всі вони стосуються тільки одного щеплення та одного інгредієнта.

На противагу їм досліджень, що пов’язують з аутизмом різні щеплення (АКДП, гепатит Б, КПК, вакцинний графік загалом) та різні інгредієнти (ртутний консервант, алюмінієвий ад’ювант, полісорбат 80 тощо) більше приблизно в 10 разів.

Найбільше і найвагоміші докази має на сьогодні теза зв’язку з аутизмом вакцинного алюмінієвого ад’юванту, що містять майже всі сучасні щеплення від гепатиту Б, АКДП, гемофільної інфекції, менінгококу, пневмококу, а також всі 5-ти та 6-ти валентні вакцини.

До десятків досліджень про зв’язок алюмінієвого вакцинного ад’юванту з аутизмом минулого року також додались відкриті листи провідних світових мікробіологів та токсикологів з Великобританії, Франції та Канади.
Скани і переклад цих листів можна знайти тут.