Відкритий лист канадських науковців до невакцинованих

02/08/2021 Асоціація громадянських свобод Онтаріо (Канада) оприлюднила відкритий лист восьми місцевих науковців до невакцинованих співгромадян

Українською переклав Захар Мілютін, англомовний оригінал https://ocla.ca/a-letter-to-the-unvaccinated/

Відкритий лист нещепленим


Ти не один!

Станом на 28 липня 2021 року 29% канадців не отримали вакцину проти COVID-19, а ще 14% отримали одну дозу. У США та Європейському Союзі менше половини населення повністю вакциновані, і навіть в Ізраїлі, “світовій лабораторії”, третина людей за даними Pfizer залишається
повністю нещепленими.

Політики та засоби масової інформації пропагують одну точку зору і звинувачують нещеплених за проблеми, що виникли після вісімнадцяти місяців розпалювання страху та карантинів.


Цілком розумно і законно сказати “ні” недостатньо перевіреним вакцинам, для яких немає перевірених наукових даних.

Ви маєте право самостійно опікуватись своїм тілом, відмовляючись від медичних процедур, які не вважаєте потрібними.
Ви маєте рацію сказати “ні” порушенням вашої гідності, вашої честі та вашої тілесної автономії. Це ваше тіло, і ви маєте право вибору.

Ви маєте рацію боротися за своїх дітей і проти їх масової вакцинації в
в школах.
Ви маєте право запитати, чи взагалі можлива вільна та усвідомлена згода за нинішніх обставин.
Довгострокові ефекти невідомі. Ефект для наступних поколінь невідомий. Дерегуляція природного імунітету, спричинена вакциною, невідома.
Потенційна шкода невідома, оскільки повідомлення про несприятливі події оприлюднюються із затримками, неповні та непослідовні між юрисдикціями.


Вас атакують ЗМІ, урядові кампанії соціальної інженерії, несправедливі правила та політики, роботодавці-колаборанти, та натовп у соціальних мережах. Вам кажуть, що через вас проблема і що світ не може нормалізуватися, якщо ви не зробите щеплення. На вас спрямована пропаганда та тиск оточення.

Пам’ятайте, ви не є проблемою.

Вас нечесно звинувачують в нових варіантах SARS-CoV-2, хоча насправді, згідно провідних вчеих, ваша природна імунна система формує імунітет до багатьох компонентів вірусу.
Це сприятиме вашому захисту від широкого спектра вірусних варіантів і зупиняє подальше поширення.


Ви маєте право вимагати незалежних рецензованих досліджень, які не фінансують транснаціональні фармацевтичні компанії. Усі рецензовані дослідження короткострокової безпеки та короткострокової ефективності фінансувалися, організовувалися, координувалися та підтримувалися цими комерційними корпораціями; і дані (чорнові) жодного з цих досліджень
не були оприлюднені або доступні для дослідників, які не працюють у цих компаніях.


Ви маєте право поставити під сумнів попередні результати випробувань вакцини. Заявлені високі значення відносної ефективності базуються
на малій кількості нечітко визначених «інфекцій». Дослідження також не були сліпими. Люди знали або могли зробити висновок, вводилась експериментальна вакцина чи плацебо. Це неприйнятна наукова методологія для випробувань вакцин.


Ви маєте рацію у своїх закликах до різноманіття наукових думок. Як і в природі, нам потрібна полікультура інформації та її тлумачення. А в нас цього зараз немає.

Вибір не приймати вакцину залишає місце для розуму, прозорості та підзвітності.

Ви маєте рацію запитувати: “Що буде далі, коли ми віддаємо владу над власними тілами?”
Не дозволяйте себе залякати. Ви проявляєте стійкість, чесність і рішучість. Ви збираєтесь громадою і плануєте, як допомагати один одному та відстоювати наукову відповідальність та свободу слова необхідні для процвітання суспільства. Ми серед багатьох, хто з вами.

Angela Durante, PhD
Denis Rancourt, PhD
Claus Rinner, PhD
Laurent Leduc, PhD
Donald Welsh, PhD
John Zwaagstra, PhD
Jan Vrbik, PhD
Valentina Capurri, PhD

Відстежуючи походження вуханського коронавірусу, США, 2020

Tracking down the Origin of Wuhan Coronavirus (Відстежуючи походження вуханського коронавірусу), США, 2020

Журналіст The Epoch Times Joshua Philipp прискіпливо досліджує хронологію подій, офіційні повідомлення, наукові публікації, заяви та навпаки дивне мовчання учасників подій.

А в кінці дуже дивується готовності американських корпорацій на чолі з Гуглом запроваджувати цензуру на користь китайського комуняцького режиму та дружньої йому корумпованої міжнародної агенції ВОЗ.

Експертні коментарі йому надає абсолютно героїчна американська дослідниця-вірусолог Judy Mikovits.

Фільм-розслідування переконливо та аргументовано доводить, що популярний зараз штам коронавірусу жодного відношення до екзотичної їжі чи ринків не має.

Він має очевидне фахівцям лабораторне походження і є результатом багаторічної роботи групи китайських та американських вчених, які цю роботу ніколи сильно не приховували, Навпаки, китайці досить регулярно публікували статті з результатами.

Навіщо вони цим займались однозначно сказати важко. У фільми згадуються дві версії: біозброя і розробка вакцин.

А міф про “стрибок” тваринного вірусу в людську популяцію через кажанів на базарі з’явився в результаті бажання комуняцької партії Китаю приховати “факап” своєї провідної біолабораторії, аналогічно тому, як комуняцька влада Совка намагалась приховати Чорнобиль.

Англомовний оригінал стрічки наразі доступний тут: https://youtu.be/XMJ0EmMfb3U

Компенсації вакцинних смертей і каліцтв в США: звіт Департаменту юстиції від 04.09.2020

На державному (.gov) сайті американської Адміністрації Ресурсів та Сервісів Здоров’я (HRSA) з’явилась документація датованого 04/09/2020 останнього засідання Консультативної комісії з дитячої імунізації (ACCV).

https://bit.ly/35TXS3H

Четвертим документом там презентація-звіт американського Департаменту юстиції щодо справ розглянутих Судом Федеральних позовів, більш відомим як Вакцинний суд США, за період з 16 лютого по 15 серпня 2020 року.

За ці шість місяців ним було розглянуто 476 позовів щодо компенсацій у зв’язку з вакцинними смертями та каліцтвами. З них 372 отримують компенсацію, 104 – відмову.

Деталі щодо вакцини та характеру ушкоджень наводяться лише по 201 з 372 компенсованих випадків.

З тих випадків, що по них є деталізація, одна компенсація виплачена за летальний випадок. Реципієнт грипозної вакцини замість обіцяного “захисту” від цього “страшного” захворювання отримав міокардит та смерть.

Серед решти як завжди дуже багато спровокованих вакцинацією “поліо-подібних” паралічів. Зокрема, я нарахував 34 вакцинації від грипу, правця-дифтерії-кашлюку, вітрянки та гепатиту А, що нагородили реципієнтів Синдромом Гієна Баре (GBS).

Ще дев’ятеро в результаті вакцин КПК, від грипу, гепатитів А і Б та ПВЛ отримали поперечний мієліт (TM) – той самий небезпечний паралічами неврологічний розлад, через який нещодавно зупиняли в Британії й досі не поновили в США випробовування коронавірусної вакцини виробника AstraZeneca.

Також серед компенсованих за останні шість місяців в США наслідків вакцинації:

– Розсіяний склероз в результаті вакцинації від грипу / він теж, до речі, ще літом стався з іншим волонтером AstraZeneca, але вони ніби встановили, що з коронавірусною вакциною він “виявився не пов’язаний”/

– енцефалопатія

– запальна нейропатія

– оптичний нейромієліт

– судомний розлад

– хронічна запальна демієлінізуюча полінейропатія

– полінейропатія дрібних волокон

– дерматоміозит

– мультиформна еритема

– токсичний епідермальний некроліз

– плечовий неврит- синдром Парсонажа-Тернера;

– адгезивний капсуліт

– тромбоцитопенічна пурпура

– складний регіональний больовий синдром (CRPS) та інші.

Нагадую, що в Україні програми компенсації важких вакцинних ушкоджень не існує, і запроваджувати таку програму ніхто не планує. Українським батькам покалічених вакцинами дітей зазвичай просто брешуть про “не пов’язано”.

Одночасно в нас регулярно намагаються запровадити та посилити вакцинний примус та дискримінацію.

“Лікарі за інформовану згоду” про вакцину від грипу

Англомовний оригінал публікації можна завантажити з сайту каліфорнійської медичної асоціації “Лікарі за інформовану згоду” (Physicians for Informed Consent) за посиланням: https://physiciansforinformedconsent.org/wp-content/uploads/2020/10/PIC-9-Flu-Vaccine-Facts-VRS.pdf

Переклад українською виконала Yulia Horishna

9 ФАКТІВ ПРО ВАКЦИНУ ПРОТИ ГРИПУ: Чи має примус наукове підґрунтя?

1. Вакцина проти грипу підвищує ризики інфікування іншими респіраторними захворюваннями на 65%.

Попри те, що деякі дослідження свідчать про позитивний вплив вакцини проти грипу на зменшення частоти захворювань, спричинених вірусами грипу, ця користь є потенційно меншою ніж негативний вплив вакцини проти грипу на частоту інших респіраторних захворювань [1]. У відповідь на стурбованість пацієнтів через те, що вакцина проти грипу викликає захворювання (тобто гостру респіраторну хворобу), Центри контролю та профілактики захворювань (CDC) профінансували трирічне дослідження [2], результати якого опубліковано в журналі Vaccine, метою якого був аналіз ризику захворювання після щеплення проти грипу в порівнянні з ризиком захворювання у невакцинованих осіб.

Дослідження показало, що ризик інших гострих респіраторних захворювань протягом 14 днів після ін’єкції вакцини проти грипу зростає на 65%. Автори зауважують, що “Ці результати можуть бути поясненням перенесених пацієнтами захворювань після щеплення”.

Цей факт є важливим, бо незважаючи на те, що вакцини проти грипу націлені на три або чотири штами вірусу грипу [3], існує понад 200 різних вірусів, які викликають хвороби, що мають однакові симптоми: лихоманку, головний біль, ломоту в тілі, м’язовий біль, кашель та нежить — як і грип [4], і понад 85% гострих респіраторних захворювань спричинені НЕ вірусом грипу [5].

Вакцина проти грипу підвищує ризик захворіти на інші (негрипозні) респіраторні захворювання. До поширених негрипозних вірусів зокрема належать риновірус, ентеровірус, респіраторно-синцитіальний вірус та коронавіруси [2].

2. Вакцина проти грипу не знижує попит на госпіталізацію.

Національний інститут охорони здоров’я (NIH) профінансував дослідження [6] для з’ясування ступеню впливу вакцинації проти сезонного грипу на частоту госпіталізацій серед літніх людей. У ході дослідження було проаналізовано 170 мільйонів епізодів надання медичної допомоги і виявлено, що “жодні дані не свідчать про те, що вакцинація зменшила кількість госпіталізацій”.

Крім того, огляд Cochrane 2018 року [7], який стосувався 52 клінічних випробувань, що оцінювали ефективність вакцин проти грипу, не виявив суттєвої різниці в частоті госпіталізації між вакцинованими та невакцинованими дорослими. Натомість рецензенти виявили “малодостовірні докази того, що немає значних відмінностей між частотою госпіталізацій та днів на лікарняному у щеплених та нещеплених дорослих”.

Крім того, клініка Мейо провела дослідження типу «випадок-контроль» [8], щоб проаналізувати ефективність трьохвалентної інактивованої вакцини проти грипу (TIV) у запобіганні госпіталізації через грип у дітей віком від 6 місяців до 18 років. У дослідженні оцінювали ризик госпіталізації як вакцинованих, так і невакцинованих дітей протягом восьми років. Автори заявляють: “Вакцина TIV не є ефективним засобом у запобіганні госпіталізації у випадку лабораторно підтвердженого грипу у дітей”. Натомість, “[Ми] виявили зростання втричі ризику госпіталізації у осіб, які отримували вакцину TIV”.

Огляд 52 клінічних випробувань, що оцінювали ефективність вакцин проти грипу, не виявив суттєвої різниці між частотою госпіталізації вакцинованих та невакцинованих дорослих [7].

3. Вакцина від грипу не запобігає поширенню грипу.

Вважається, що контакти в межах домогосподарства відіграють важливу роль у розповсюдженні грипу в громадах, і існує тривала історія аналізу сімейних домогосподарств з метою вивчення рівня захворюваності та передачі респіраторних захворювань усіх ступенів тяжкості. Одним з прикладів є профінансоване CDC дослідження [9], що охопило 1441 учасника (як вакцинованих, так і невакцинованих) у 328 домогосподарствах. У дослідженні оцінювали здатність вакцини проти грипу запобігати грипу, підхопленому в громаді (перший випадок у домогосподарстві) та грипу, що його підхопили люди з домогосподарства, у якому вже був підтверджений випадок захворювання на грип (вторинні випадки). Було визначено та охарактеризовано ризики передачі.

Зрештою, автори дійшли такого висновку: “Не було жодних доказів того, що вакцинація запобігала передачі вірусу грипу в межах домогосподарства після появи в ньому хоч одного хворого на грип”. [9,10]

Крім того, у систематичному огляді [5], який охопив 50 досліджень вакцин проти грипу, проведений для Бібліотеки Cochrane, сказано наступне: «Вакцини проти грипу мають помірний ефект у зменшенні симптомів грипу та кількості пропущених робочих днів. Немає жодних доказів того, що вони впливають на ускладнення, зокрема на пневмонію, чи на передачу захворювання”.

4. Вакцина проти грипу не допомагає запобігти грипу в близько 65% випадків.

Під час кожного сезону грипу CDC проводить дослідження для оцінки ефекту вакцинації проти грипу, щоб допомогти з’ясувати, чи працюють вакцини проти грипу як очікується [11]. Оскільки циркулюючі віруси грипу постійно змінюються (переважно через антигенні дрейфові мутації) [12], вакцини проти грипу регулярно змінюють, спираючись на “найкращу здогадку” про те, які віруси можуть циркулювати протягом майбутнього сезону грипу [3]. CDC зазначає: “CDC щороку моніторить ефективність вакцини за допомогою Мережі ефективності вакцин проти грипу (VE), в рамках чого співпрацюють установи-учасники в п’яти географічних локаціях…  Щорічні оцінки ефективності вакцини дозволяють на практиці побачити, наскільки добре вакцина захищає від грипу, викликаного тими штамами вірусу, які циркулюють кожного сезону “. [13]

Дані контрольованої CDC Мережі VE проти грипу (VE) вказують на недієвість вакцин у 65% випадків у період з 2014 по 2018 роки (рис. 1) [11].

Рис. 1: Дані Центрів контролю та профілактики захворювань (CDC) з Мережі ефективності вакцин проти грипу (VE) демонструють, що вакцина проти грипу не запобігає цьому захворюванню у 65% випадків.

5. Повторна вакцинація від грипу може збільшити ризики неефективності вакцинації.

Дослідження відзначають, що вакцини проти грипу мають низьку ефективність у осіб, вакцинованих два роки поспіль [9]. Огляд 17 досліджень вакцин проти грипу, опублікований у “Експертному огляді вакцин”, говорить: “Вплив повторної щорічної вакцинації на індивідуальний довгостроковий захист, на популяційний (колективний) імунітет і на еволюцію вірусів залишається здебільшого невідомим”. [14]

6. Серед дітей смерть від грипу є рідкістю.

До широкого використання вакцини проти грипу у дітей, у період з 2000 по 2003 рік, ймовірність померти від грипу для дітей віком до 18 років включно щороку становила приблизно 1 на 1,26 мільйона, або 0,00008% [15]. У звіті CDC за 2004 р. було зазначено: “Смерть від грипу серед дітей нечаста, незалежно від того, чи входять вони до групи ризику, чи ні.” [16]

7. Вакцина проти грипу не знижує смертність від пневмонії та грипу.

Національне бюро вакцинної програми, що є підрозділом Департаменту охорони здоров’я та соціальних служб США (HHS), профінансувало дослідження [17] для вивчення смертності від грипу протягом 33 років (1968–2001). Дослідження показало, що з початку широкого використання вакцини проти грипу не спостерігалося зменшення смертності від грипу. Автори заявляють: “Ми не змогли виявити кореляцію між збільшенням рівня охоплення вакцинацією після 1980 року та зниженням смертності в жодній з вікових груп … [Ми] робимо висновок, що спостережні дослідження істотно завищують користь від вакцинації”.

Крім того, Національний інститут охорони здоров’я (NIH) профінансував дослідження [6] для з’ясування рівня впливу вакцинації проти сезонного грипу на смертність серед літніх людей. Дослідження проаналізувало 7,6 мільйона смертей та виявило “різке збільшення рівня охоплення вакцинацією проти грипу у віці 65 років без відповідного зниження частоти госпіталізації чи смертності”.

8. Вакцинація проти грипу медичного персоналу не несе користі пацієнтам.

В огляді [18] понад 30 досліджень вакцин проти грипу, проведених для Бібліотеки Cochrane, зазначено: «Результати нашого огляду не виявили переконливих доказів користі програм вакцинації медичних працівників щодо конкретних наслідків лабораторно підтвердженого грипу, його ускладнень (інфекція нижніх дихальних шляхів, госпіталізація або смерть через ураження нижніх дихальних шляхів) чи щодо смертності з інших причин людей старше 60 років”. Автори підсумовують: “Цей огляд не надає обґрунтованих доказів на користь вакцинації медичних працівників для запобігання грипу”. Крім того, “Існує мало доказів, що виправдовували б медиків та спеціалістів з громадського здоров’я, що вимагають обов’язкового проведення вакцинації проти грипу для медичних працівників”.

9. Примус до вакцинації проти грипу не має наукового підґрунтя.

У проведеному спільнотою Cochrane Vaccines Field аналізі [19] було розглянуто дослідження, що оцінюють переваги щеплення проти грипу. В публікації цього аналізу в журналі BMJ зроблено висновок: “Дивує велика розбіжність між політикою щодо вакцинації та тим, що нам говорять дані (якщо їх ретельно зібрано та проаналізовано)… Дані систематичних оглядів показують, що вплив інактивованих вакцин на вимірюваний ефект є незначним або й зовсім відсутнім… Причини нинішніх розбіжностей між політикою щодо вакцинації та фактами незрозумілі, але, зважаючи на залучення величезних ресурсів, це питання слід негайно переглянути”.

Посилання:

  1. Dierig A, Heron LG, Lambert SB, Yin JK, Leask J, Chow MY, Sloots
    TP, Nissen MD, Ridda I, Booy R. Epidemiology of respiratory viral
    infections in children enrolled in a study of influenza vaccine
    effectiveness. Influenza Other Respir Viruses. 2014 May;8(3):293-
  2. Epub 2014 Jan 31.
  3. Rikin S, Jia H, Vargas CY, Castellanos de Belliard Y, Reed C,
    LaRussa P, Larson EL, Saiman L, Stockwell MS. Assessment of
    temporally related acute respiratory illness following influenza
    vaccination. Vaccine. 2018 Apr 5;36(15):1958-64.
  4. Centers for Disease Control and Prevention. Washington, D.C.:
    U.S. Department of Health and Human Services. Selecting
    viruses for the seasonal influenza vaccine; [cited 2020 Aug 17].
    https://www.cdc.gov/flu/prevent/vaccine-selection.htm.
  5. Demicheli V, Jefferson T, Al-Ansary LA, Ferroni E, Rivetti A, Di
    Pietrantonj C. Vaccines for preventing influenza in healthy adults.
    Cochrane Database of Syst Rev. 2014 Mar 13;(3):CD001269.
  6. Jefferson T, Di Pietrantonj C, Rivetti A, Bawazeer GA, Al-Ansary
    LA, Ferroni E. Vaccines for preventing influenza in healthy adults.
    Cochrane Database Sys Rev. 2010 Jul 7;(7):CD001269.
  7. Anderson ML, Dobkin C, Gorry D. The effect of influenza
    vaccination for the elderly on hospitalization and mortality: an
    observational study with a regression discontinuity design. Ann
    Intern Med. 2020 Apr 7;172(7):445-52.
  8. Demicheli V, Jefferson T, Ferroni E, Rivetti A, Di Pietrantonj C.
    Vaccines for preventing influenza in healthy adults. Cochrane
    Database Syst Rev. 2018 Feb 1;2(2):CD001269.
  9. Joshi AY, Iyer VN, Hartz MF, Patel AM, Li JT. Effectiveness of
    trivalent inactivated influenza vaccine in influenza-related
    hospitalization in children: a case-control study. Allergy Asthma
    Proc. 2012 Mar-Apr;33(2):e23-7.
  10. Ohmit SE, Petrie JG, Malosh RE, Cowling BJ, Thompson MG, Shay
    DK, Monto AS. Influenza vaccine effectiveness in the community
    and the household. Clin Infect Dis. 2013 May;56(10):1363.
  11. Physicians for Informed Consent. Newport Beach (CA):
    Physicians for Informed Consent. Vaccines: what about
    immunocompromised schoolchildren? Dec 2019. https://
    physiciansforinformedconsent.org/immunocompromisedschoolchildren/rgis/.
  12. Centers for Disease Control and Prevention. Washington, D.C.:
    U.S. Department of Health and Human Services. CDC seasonal
    flu vaccine effectiveness studies; [cited 2020 Apr 17]. https://
    http://www.cdc.gov/flu/vaccines-work/effectiveness-studies.htm.
  13. Centers for Disease Control and Prevention. Washington, D.C.:
    U.S. Department of Health and Human Services. How the flu
    virus can change: ‘drift’ and ‘shift’; [cited 2020 Aug 17]. https://
    http://www.cdc.gov/flu/about/viruses/change.htm.
  14. Centers for Disease Control and Prevention. Washington, D.C.:
    U.S. Department of Health and Human Services. How flu vaccine
    effectiveness and efficacy are measured; [cited 2020 May 14].
    https://www.cdc.gov/flu/vaccines-work/effectivenessqa.htm.
  15. Belongia EA, Skowronski DM, McLean HQ, Chambers C, Sundaram
    ME, De Serres G. Repeated annual influenza vaccination and
    vaccine effectiveness: review of evidence. Expert Rev Vaccines.
    2017 Jul;16(7):723,733.
  16. Centers for Disease Control and Prevention. Washington, D.C.:
    U.S. Department of Health and Human Services. CDC wonder:
    about underlying cause of death, 1999-2018; [cited 2020 May
    2]. https://wonder.cdc.gov/ucd-icd10.html; query for death from
    influenza, 2000-2003. Between 2000 and 2003, there were 61
    annual deaths from influenza out of 77 million children age 18
    and younger, about 1 death in 1.26 million.
  17. Harper SA, Fukuda K, Uyeki TM, Cox NJ, Bridges CB; Centers
    for Disease Control and Prevention (CDC) Advisory Committee
    on Immunization Practices (ACIP). Prevention and control of
    influenza: recommendations of the Advisory Committee on
    Immunization Practices (ACIP). MMWR Recomm Rep. 2004 May
    28;53(RR-6):1-40.
  18. Simonsen L, Reichert TA, Viboud C, Blackwelder WC, Taylor
    RJ, Miller MA. Impact of influenza vaccination on seasonal
    mortality in the US elderly population. Arch Intern Med. 2005 Feb
    14;165(3):265-72.
  19. Thomas RE, Jefferson T, Lasserson TJ. Influenza vaccination for
    healthcare workers who care for people aged 60 or older living in
    long-term care institutions. Cochrane Database Syst Rev. 2016
    Jun 2;(6):CD005187.
  20. Jefferson T. Influenza vaccination: policy versus evidence. BMJ.
    2006 Oct 28;333(7574):912-5.

Декларація Великого Баррінгтона

4 жовтня 2020 року троє всесвітньовідомих епідеміологів (на фото) з трьох найавторитетніших університетів світу (Гарвард, Оксфорд та Стенфорд) склали, підписали та оприлюднили щось на кшталт відкритого листа проти масових обмежувальних заходів “боротьби” з ковідом, що вони, на думку вчених, завдають непоправної шкоди суспільству, мають руйнівний вплив на фізичне та психічне здоров’я людей та призведуть в найближчі роки до збільшення надмірної смертності.

Цей документ отримав назву Декларація Великого Баррінгтона (за місцем підписання) і дуже швидко перетворився на рух вчених, медиків та громадян проти ковідного божевілля, що воно з подачі заангажованих ЗМІ й некомпетентних та/або корумпованих бюрократів вже 8-й місяць поспіль знищує національні економіки, громадське здоров’я та життя людей по всьому світу, за виключенням рідких світлих острівків здорового глузду типу Швеції.

На 12 жовтня 2020 Декларацію підписало майже дев’ять тисяч вчених, понад 22 тисячі медиків та близько 400 тисяч небайдужих громадян різних країн світу.

Оригінал документа, його переклади двома десятками мов світу та дані щодо авторів та підписантів на сайті авторів за посиланням https://gbdeclaration.org/

А я наводжу переклад цього документу українською мовою:

Як епідеміологи-інфекціоністи та вчені з питань охорони здоров’я, ми серйозно занепокоєні шкідливим впливом на фізичне та психічне здоров’я домінантної політики щодо COVID-19, і рекомендуємо підхід, який ми називаємо цілеспрямованим захистом.

Маючи різні політичні погляди та географічне походження ми присвятили свою кар’єру захисту людей. Поточна політика масових обмежень має руйнівні наслідки для здоров’я населення як в короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі. Результати (можна назвати декілька) включають зниження рівню вакцинного охоплення дітей, погіршення наслідків серцево-судинних захворювань, зниження скринінгу на рак та погіршення психічного здоров’я. Усе це в найближчі роки призведе до збільшення надмірної смертності, найтяжчий тягар, якого понесе робочий клас та молоді члени суспільства. Позбавлення учнів школи є серйозною несправедливістю.

Затягування цих заходів доти, доки вакцина не стане доступною, завдасть непоправної шкоди, і уразить в першу чергу найменш соціально захищені категорії.

На щастя, наше розуміння вірусу зростає. Ми знаємо, що ризик смерті від COVID-19 у тисячу разів вищий в старих та немічних, ніж у молодих. Дійсно, для дітей COVID-19 є значно меншою за багато інших небезпек, включаючи грип.

У міру формування імунітету серед населення ризик зараження для всіх – включаючи вразливих – падає. Ми знаємо, що зрештою всі популяції досягнуть колективного імунітету – тобто точки, на якій рівень нових інфекцій є стабільним – і що цьому може сприяти (але без залежності від неї) вакцина. Тому нашою метою має бути мінімізація смертності та соціальної шкоди доти, поки ми не отримаємо колективний імунітет.

Найбільш співчутливий підхід, який врівноважує ризики та переваги досягнення колективного імунітету, полягає в тому, щоб дозволити тим, хто має мінімальний ризик смерті, жити своїм нормальним життям, формувати імунітет до вірусу через природну інфекцію, водночас краще захищаючи тих, хто знаходиться на найвищому рівні ризику. Ми називаємо це цілеспрямованим захистом.

Заходи захисту вразливих груп мають бути основною відповіддю системи охорони здоров’я на COVID-19. Наприклад, будинки пристарілих повинні використовувати персонал із набутим імунітетом та часто проводити ПЛР-тестування для іншого персоналу та всіх відвідувачів. Ротацію персоналу слід звести до мінімуму. Пенсіонери, які живуть вдома, повинні мати продукти та інші необхідні речі, доставлені додому. Коли це можливо, їм слід зустрічатися з членами сім’ї зовні, а не всередині. Може бути впроваджений вичерпний та детальний перелік заходів, включаючи підходи до домогосподарств із кількома поколіннями, і це цілком відповідає масштабам та можливостям систем охорони здоров’я.

Тим, хто не є вразливим, слід негайно дозволити відновити звичайне життя. Прості гігієнічні заходи, такі як миття рук і перебування вдома під час хвороби, повинні практикуватися всіма, щоб зменшити поріг колективного імунітету. Школи та університети повинні бути відкритими для звичайного навчання. Позакласні заходи, такі як спорт, слід відновити. Молоді дорослі з низьким ризиком повинні працювати у звичайному режимі, а не вдома. Повинні відкритися ресторани та інші підприємства. Мистецтво, музика, спорт та інші культурні заходи повинні відновитись. Люди, які піддаються більшому ризику, можуть брати участь, якщо захочуть, тоді як суспільство в цілому користується захистом, який надають вразливим ті, хто створив колективний імунітет.

4 жовтня 2020 року ця декларація була написана та підписана у Грейт-Баррінгтоні, США, авторами:

Доктор Мартін Куллдорф, професор медицини Гарвардського університету, біостатист та епідеміолог досвідчений у виявленні та моніторингу спалахів інфекційних хвороб та оцінці безпеки вакцин.

Доктор Сунетра Гупта, професор Оксфордського університету, епідеміолог із досвідом роботи в галузі імунології, розробки вакцин та математичного моделювання інфекційних захворювань.

Доктор Джей Бхаттачар’я, професор медичної школи Стенфордського університету, лікар, епідеміолог, економіст охорони здоров’я та експерт з питань політики охорони здоров’я щодо інфекційних захворювань та вразливих груп населення.