Розповсюджена помилка навколо індійського АКДП в тому, що наголос робиться на країні походження і компанії виробнику.
Проблема (чи головна проблема) з цією вакциною зовсім не в Індії.
Проблема в її складі (цілоклітинний кашлюковий компонент, ртутний консервант, значно вища за аналоги кількість алюмінію), 10-дозному пакуванні та як результаті цього всього — надвисокій реактогенності (кількість важких побічних реакцій).
Переконатись, що ЮНІСЕФ завозить з Індії в Україну щеплення від кашлюка, правця та дифтерії (АКДП) тільки й виключно з цілоклітинним кашлюковим компонентом можна на сайті ЮНІСЕФ за посиланням (див. табл. 2 п. 3, табл. 4 п. 3) https://uni.cf/2AX9CUy
Переконатись, що від цільноклітинного кашлюкового компонента США вирішили відмовитись ще в далекому 1997-му, можна на державному (.gov) сайті американського Центру контролю захворювань (CDC)
https://www.cdc.gov/mmwr/preview/mmwrhtml/00048610.htm
Там же можна прочитати про причини відмови — розповсюдженість важких побічних реакцій.
Частота “важких системних” пошкоджень згідно CDC складала в США 1 покалічений на кожні 1750 реалізованих доз.
Гострою енцефалопатією згідно CDC використання щеплень з цільноклітинним кашлюковим компонентом закінчувалось в понад 10 дітей на кожен мільйон розповсюджених доз.
Через ті ж причини (численні важкі побічки) Японія відмовилась від таких щеплень раніше – в 1981. Південна Корея у 1989, Нова Зеландія – 1994, Швеція – 1996 р, Австралія – 1996 р, Канада у 1998 р.
І навіть Китай перестав колоти цільноклітинний кашлюк понад десять років тому у 2008.
Всі ці країні перейшли на щеплення з ацелюлярним кашлюковим компонентом АаКДП.
Повний текст недавнього дослідження найповажнішого данського дослідника вакцин Peter Aaby, який констатував 10-ти кратне збільшення дитячої смертності через АКДП-вакцинацію, та пояснив це збільшенням у вакцинованих дітей вразливості до непов’язаних інфекцій, можна прочитати на PabMed.
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5360569/
Там же (в кінці цього дослідження) можна знайти 8 попередніх аналогічних досліджень цього ж вченого, які говорять про трохи скромніший, але завжди катастрофічний вплив АКДП-вакцинації на загальну дитячу смертність.
Останнє 10-те вже цьогорічне дослідження Peter Aaby, яке вчергове доводить, що АКДП вакцинація серйозно збільшує загальну дитячу смертність, можна знайти тут: https://bit.ly/2FaKoWf
Завантажити оригінальну двомовну інструкцію в форматі PDF до індійської АКДП та переконатись, що ця вакцина містить одночасно ртуть (тіомерсал) та алюміній, можна тут https://bit.ly/2AWmQkz
Переконатись, що американська Агенція з ліків та харчів FDA змусила місцевих виробників видалити консервант на основі етилової ртуті тіомерсал з усіх американських дитячих щеплень ще в 1999 році, можна на сайті власне (FDA) “On July 1, 1999, the FDA sent a letter to all licensed manufacturers of vaccines requesting their plans to remove thimerosal from U.S. licensed vaccines.”
https://bit.ly/2ATeM45
Але набагато краще і цікавіше детально ознайомитись з прес-релізами та листуванням з цього приводу американських регулювальних органів, асоціації педіатрів, фармкомпаній та вчених з ось цієї збірки документів: https://bit.ly/2ATeM45
За наступним посиланням – інтерв’ю відстороненої восени 2018-го року за “антиваксерство” (тимчасово зупиняла використання вакцин після летальних випадків) екс-голови Держлікслужби Наталі Гудзь. https://bit.ly/2TFFJUo
Наводжу її цитати з цього інтерв’ю щодо вказаної вакцини:
– “ми маємо 10-15 відсотків побічних наслідків від застосування індійської вакцини АКДП”
– “нам вдалося у кабінетах вакцинації взяти зразки деяких вакцин для проведення аналізів в лабораторії, підпорядкованої МОЗ. Це було узгоджено як з виробниками, так і з лабораторією. Але на сьогодні аналіз не був проведений.
Пошук причин, щоб його не проводити, наводить на різні думки.”
– “Просили в Дніпрі (взяти зразки вакцин – З.М.), але там нам заблокували вхід.”
– “наші експерти у липні під час поїздки на це підприємство (індійський виробник Serum institute of India – З.М.) виявили на ньому три критичні, вісім суттєвих і десять несуттєвих порушень. Тому мови про видачу сертифіката йти не може.”
– “Serum institute of India планує зареєструвати в Україні вісім вакцин від сказу, правця, кашлюку, гепатиту, ротавірусної інфекції і так далі. Примітно, що з них, наприклад, вакцина від сказу, зареєстрована тільки в Індії, Туркменістані, Узбекистані, Таджикистані, Бутані. Це як доповнення до широко розповсюдженої тези про те, що цей виробник працює для європейських споживачів. А вакцина від ротавірусної інфекції зареєстрована тільки в Індії.”
– “В Індії на підприємстві нам дозволили подивитися місце зберігання архівних зразків цієї вакцини. В результаті три інспектори не змогли добитися однорідності суспензії протягом 15 хвилин. А для застосування вона повинна бути однорідною.”
До останньої цитати варта пояснити, що індійські АКДП (див. інструкцію вище) постачаються в 10-дозному пакуванні.
До останньої цитати варта пояснити, що індійські АКДП (див. інструкцію вище) постачаються в 10-дозному пакуванні.
Це означає, що навіть якщо медсестра перед кожним щепленням буде як божевільна трясти ту ампулу дві-три хвилини, то з великою ймовірністю хтось з дітей все одно отримає анатоксинів/ад’юванту/консерванту чи збудника кашлюку двічі-тричі більше “запланованого”.
В той час як кілька інших будуть “щеплені” водою.
Якщо ж медсестра на трясіння не має сил та часу, або не розуміє нащо воно взагалі треба, то десятий, або той для кого найбільше заглиблять голку в ампулу і “зберуть з дна”, може отримати “бінго” в вигляді ртуті, алюмінію та анатоксинів, розрахованих добрим індійським виробником “на всіх” десятьох.
Саме тому, до речі, дуже дивною є звичка наших “фахівців” є заперечувати причинний зв’язок чергової дитячої смерті з вакцинацією на підставі того, що “інших з цього ж флакона кололи, й живі”.
Живі, бо вся отрута дісталась не їм, а тій дитині, що “раптово вмерла”.
bezdoz.info 