Правопорушення, мітохондрія та Загальні слухання справи з питань аутизму
04 жовтня 2018
Автор статті – Луіс Конте (Louis Conte)
Переклад українською – Yulia Horishna
Роберт Ф. Кеннеді (молодший), який очолює організацію “Захист здоров’я дітей” (Children’s Health Defense – CHD) разом з батьком скаліченої вакциною дитини Рольфом Газлегерстом (Rolf Hazlehurst) звернулися до Генерального інспектора Департаменту юстиції Майкла Горовіца (Michael Horowitz) з клопотанням щодо проведення розслідування з приводу поведінки двох адвокатів Департаменту юстиції: Вінсента Матаноскі (Vincent Matanoski) та Лінн Річарделли (Lynn Ricciardella). Ці адвокати були представниками Секретаря Департаменту здоров’я та соціальних послуг у Національній програмі компенсацій спричинених вакцинами ушкоджень (NVICP), що також відома як “Вакцинний суд,” в ході Загальних слухань з питань аутизму (the Omnibus Autism Proceedings – OAP). Як зазначалось, поведінка цих двох адвокатів в ході слухань OAP була шахрайською та перешкоджала здійсненню правосуддя.
Крім того, Кеннеді та Газлегерст написали у Судовий комітет Палати представників та Сенатський комітет з питань Cудової влади, вимагаючи розслідування поведінки Матаноскі та Річарделли.
| Що собою являє Національна програма компенсацій спричинених вакцинами ушкоджень (NVICP)?
У 1986 році Національним законом про спричинені вакцинами дитячі ушкодження було започатковано Національну програму компенсацій спричинених вакцинами ушкоджень (NVICP) з метою забезпечення швидкої, співчутливої та справедливої компенсації за нанесену вакцинами шкоду. Закон 1986 року, прийнятий Конгресом і підписаний президентом Рональдом Рейганом, фактично звільнив виробників вакцин від цивільно-правової відповідальності. Позивач, який стверджує, що його дитині було завдано шкоди вакциною, повинен подати клопотання про компенсацію Секретарю Департаменту охорони здоров’я та соціальних послуг у Вакцинний суд. Захисниками Секретаря Департаменту охорони здоров’я та соціальних послуг виступають адвокати Департаменту юстиції з Відділу цивільних правопорушень. За своїм задумом, Вакцинний суд мав бути позбавленою суперечностей програмою компенсацій, яка б схилялася до надання справедливого відшкодування дітям, постраждалим від вакцин. Для встановлення того, що ушкодження від вакцини дійсно трапилось, і для отримання компенсації позивачам потрібно було надати факти, які б відповідали рівню “переконливості доказів”. Цей обсяг доказів є набагато меншим, ніж стандарт “поза межами розумного сумніву”, який вимагається у кримінальному процесі. Проте програма не функціонувала так, як це передбачалось Конгресом, і тепер працює в такий спосіб, який, на думку багатьох спостерігачів, не є сприятливим для позивачів. |
Що собою являли Загальні слухання з питань аутизму (OAP) та чому вони є важливими зараз?
Справи у Вакцинному суді ведуть не судді, а Спеціальні магістри. У 2002 році Спеціальні магістри Вакцинного суду об’єднали 5400 заяв позивачів, які стверджували, що аутизм у їхніх дітей було спричинено ушкодженнями від вакцин, у Загальні слухання з питань аутизму (OAP). Після цього Спеціальні магістри розпочали слухання, в ході яких було розглянуто 5400 справ через шість контрольних справ. Спочатку мало бути дев’ять контрольних справ. Ці контрольні справи мали б використовуватись для перевірки трьох теорій виникнення аутизму внаслідок спричинених вакцинами ушкоджень: 1) чи був тимеросал, ртутний консервант, який використовується в вакцинах, причиною аутизму? 2) чи була вакцина MMR (КПК – кір, паротит, краснуха – прим. перекл.) причиною аутизму? і 3) чи було поєднання тимеросалу та вакцини MMR причиною аутизму?
Справа Газлегерста та справи Седільйо (Cedillo) були контрольними справами. Ще одна особливо сильна контрольна справа – справа Дитини Доу 77 (Child Doe 77 – цією дитиною була Hannah Poling – прим.перекл.) – була виключена з переліку контрольних справ, і Департаментом юстиції та Секретарем Департаменту здоров’я та соціальних служб було упорядковано і закрито. Уряд визнав цю справу, зазначивши, що вакцини, отримані Дитиною Доу 77, призвели до того, що вона страждає на енцефалопатію (ушкодження головного мозку), має напади та “ознаки розладів аутичного спектру”. Оскільки справа Дитини Доу 77 була виключена з переліку контрольних справ, вона не могла бути використаною для створення прецеденту для будь-яких інших справ OAP.
Спеціальні магістри серією гострослівних рішень постановили, що жодна з теорій виникнення аутизму у контрольних справах не була доведена, і позови було відхилено.
Отримані нещодавно докази перевертають постанову OAP з ніг на голову
Кеннеді та Газлегерст стверджують, що Матаноскі та Річарделла діяли спільно, щоб навмисно хибно представити точку зору одного зі своїх же свідків, доктора Ендрю Ціммермана, і таким чином приховати його справжню думку від Спеціальних магістрів, які головували у Вакцинному суді та позивачів, які сподівались на справедливість та компенсацію. Доказом того, що Матаноскі та Річарделла щось приховують, була доповідь, написана д-ром Ціммерманом, про те, як вакцини можуть викликати аутизм у групі дітей, у яких передумовою для цього є приховані мітохондріальні проблеми.
Доктор Ендрю Ціммерман вважається чи не найкращим у світі дитячим невропатологом в галузі досліджень аутизму. Він був обраний Департаментом юстиції в якості експерта-свідка і подав доповідь щодо контрольної справи Седільйо проти Департаменту здоров’я та соціальних послуг в слуханнях OAP, у якій він висловив думку про те, що в справі Седільйо вакцина MMR не викликала аутизму. Проте він повідомив адвокатів Департаменту юстиції, що його думка не повинна розглядатися як загальне твердження, яке стосується всіх контрольних справ OAP. Насправді, у справі Дитини Доу 77 Ціммерман подав доповідь, у якій він висловив думку про те, що вакцини справді спричинили аутизм у цієї дитини, оскільки у Дитини Доу 77 був певний прихований мітохондріальний стан. Далі у доповіді Ціммермана зазначалось, що вакцини можуть спровокувати регрес, який закінчується аутизмом, у групи (можливо, невеликої групи) дітей, які до цього мали певний мітохондріальний розлад.
| Що собою являє дисфункція мітохондрії, чому це важливо у спричиненні аутизму і чому це було ключовою проблемою для слухань OAP?
Мітохондрії – це органели, які є у більшості клітин, що відповідають за клітинне дихання: вони перетворюють харчову енергію в АТФ (Аденозинтрифосфорна кислота – прим. перекл.), що забезпечує енергією клітинну діяльність. Мітохондріальна дисфункція може призвести до безлічі функціональних розладів, зокрема м’язову втомлюваність, розлади мовлення, серцеві захворювання, проблеми кишечника та проблеми зі слухом, що робить мітохондріальні розлади складними для діагностики. Багато з цих симптомів часто зустрічаються у дітей з аутизмом і тому ймовірно, що значний відсоток дітей з аутизмом мають дисфункцію мітохондрій. Дослідження показують, що частка людей з аутизмом, які мають приховані мітохондріальні проблеми, може становити від двадцяти до п’ятдесяти відсотків.
Доктор Ендрю Ціммерман, невропатолог з Інституту Кеннеді Крігера при лікарні Джонса Гопкінса, з’ясував, що мітохондріальна дисфункція у Дитини Доу 77 була однією з передумов, яка у поєднанні з вакцинами призвела до регресії дитини до стану аутизму. І хоча д-р Ціммерман зазначив у своєму звіті, що подібні ситуації є “рідкісними”, необхідно провести більше досліджень, щоб визначити справжній масштаб взаємозв’язку між мітохондріальними проблемами та вакцинними ушкодженнями. |
“Повна думка Ціммермана була для справи уряду руйнівною.
Ціммерман був автором доповідей у двох справах: Седільйо проти Департаменту здоров’я та соціальних послуг і Дитина Доу 77 проти Департаменту здоров’я та соціальних послуг. Ціммерман писав, що вакцини не були причиною аутизму у випадку з Седільйо, але у випадку з Дитиною Доу 77 це було інакше. Ціммерман дав зрозуміти обом адвокатам, що його звіт по справі Седільйо не мав на меті бути “загальним” висновком, прийнятним для всіх інших справ слухання OAP. Проте Матаноскі та Річарделла відібрали частини звіту Ціммермана у справі Седільйо, яка відповідала інтересам уряду, але не оприлюднили його висновки стосовно справи Дитини Доу 77. Згідно з правилами, що регулюють роботу Вакцинного суду, адвокати зобов’язані розкрити та надати всю інформацію всім причетним до справи сторонам для забезпечення основоположної справедливості та належного перебігу процесу.
Повне розкриття інформації про справу є загальноприйнятою практикою в судах США та ознакою “добросовісної діяльності”. Є багато прикладів справ, у яких рішення суду були скасовані, коли з’ясовувалось, що адвокати не розкрили повністю інформацію всім причетним сторонам. Кеннеді та Газлегерст наполягають на тому, що Матаноскі та Річарделла не розкрили повністю доповідь доктора Ціммермана та його висновки, ретельно відібрали лише ті частини доповіді, які були сприятливими для їхніх інтересів (попри недвозначне прохання д-ра Ціммермана цього не робити), а потім вчинили ще низку дій, щоб приховати звіт та подальше врегулювання справи Дитини Доу 77 від позивачів та громадськості.
Кеннеді та Газлегерст зазначають, що обманливі дії Матаноскі та Річарделли зрештою призвели до обману Апеляційного суду Сполучених Штатів у апеляції по справі Газлегерста та навіть до обману Верховного суду Сполучених Штатів у знаковій справі “Брусевіц проти Віета” у 2011 році.
Повна точка зору Ціммермана була для справи уряду руйнівною. Коротко кажучи, тепер цілком можливо, що уряд програє у тисячах справ у слуханнях OAP. Вартість цього може сягнути мільярдів, і фонд, з якого виплачувались компенсації постраждалим від вакцин, збанкрутує.
Більше того, твердження уряду про те, що вакцини є “безпечними та ефективними”, розтане як сніг, і буде розвінчаним твердження, що “вакцини не спричиняють аутизм”.
“Незважаючи на те, що спроба зберегти таємницю врегулювання справи була невдалою, план приховати справжню точки зору д-ра Ціммермана на те, як вакцини можуть викликати аутизм, залишався таємницею – до недавнього часу.
Після того, як д-р Ціммерман представив свою доповідь, адвокат Департаменту юстиції інформував д-ра Ціммермена, що він більше не буде потрібен як свідок у справі Седільйо чи у будь-якій іншій контрольній справі слухання OAP. Далі адвокати Департаменту юстиції повідомили Спеціальним магістрам, що д-р Ціммерман не буде фігурувати в якості свідка в слуханнях ОАР.
Замість того, щоб проінформувати Спеціальних магістрів та позивачів про справжню точку зору доктора Ціммермана, як це передбачено статутом, Департамент юстиції його доповідь від них приховав. Тоді Матаноскі та Річарделла таємно врегулювали справу Дитини Доу 77. Урешті-решт, стався витік інформації про врегулювання цієї справи і вона набула значного розголосу серед засобів масової інформації та громадськості. Незважаючи на те, що спроба зберегти таємницю врегулювання справи була невдалою, план приховати справжню точки зору д-ра Ціммермана на те, як вакцини можуть викликати аутизм, залишався таємницею – до недавнього часу.
Заради справедливості варто зауважити, що наукова складова, яка використовувалась Спеціальними магістрами в слуханнях OAP, також опинилась “у вогні”. Було показано, що дослідження, зроблене Полем Торсеном (Poul Thorsen) для CDC (Центри з контролю та профілактики захворювань у США – прим. перекл.), яке начебто зняло підозру з тимеросалу та вакцини MMR у спричиненні ними аутизму, має серйозні недоліки. На даний момент Торсен знаходиться у списку осіб, розшукуваних Департаментом здоров’я та соціальних послуг. Він переховується від правосуддя через обвинувачення у крадіжці понад одного мільйона доларів – гранту CDC. У 2014 році доктор Вільям Томпсон (William Thompson), співавтор дослідження CDC, яке часто цитують як доказ того, що вакцина MMR не викликала аутизму, зізнався, що дослідники CDC зробили недопустимі маніпуляції при розробці дослідження і навіть знищили дані, які показували, що вакцина дійсно спричиняла аутизм.
“Тисячі дітей цілком можуть бути жертвами спричинених вакцинами пошкоджень мозку з проявами аутизму та виявитись потерпілими від приголомшливої несправедливості в історичних масштабах.
Доктор Ціммерман оприлюднив інформацію про поведінку Матаноскі та Річарделли під час нещодавнього надання ним свідчень у справі про медичне недбальство, розпочатій проти лікаря, який призначив вакцини Йейтсу Газлегерсту, в штаті Теннессі. Ціммерман повідомив, що на його думку, регресія Йейтса Газлегерста в аутизм є аналогічною такій же регресії у Дитини Доу 77.
Поведінка Матаноскі та Річарделли, про яку стверджують Кеннеді та Газлегерст, ставить під серйозний сумнів рішення в Загальних слуханнях з питань аутизму. Тисячі дітей цілком можуть бути жертвами спричинених вакцинами пошкоджень мозку з проявами аутизму та виявитись потерпілими від приголомшливої несправедливості в історичних масштабах. Якщо це справді так, то було порушено цивільні права тисяч позивачів. Рішення Спеціальних магістрів у Загальних слуханнях з питань аутизму тепер можуть виявитись недійсними, і заслуговуватимуть на увагу сильні аргументи щодо відновлення слухань. Рішення, прийняті у інші справах стосовно ушкоджень від вакцин, і суди, включно з Верховним судом, також поставлені під сумнів.
Нанесені збитки не обмежуються світом юриспруденції. Здоров’я сотень тисяч дітей, яким було діагностовано аутизм після неправомірної поведінки, у якій звинувачують Матаноскі та Річарделлу, цілком можуть лежати на совісті Департаменту юстиції США.
Питання безпечності вакцин та чесності національної програми імунізації наразі залишаються відкритими. Дуже важливо, щоб було негайно проведено розслідування щодо інформації, яку оприлюднили Кеннеді та Газлегерст.
Англомовнний оригінал статті: https://childrenshealthdefense.org/news/misconduct-mitochondria-and-the-omnibus-autism-proceedings/
bezdoz.info 