На світлині офіційна українська статистика кількості захворілих на дифтерію дітей за останні 5 років, що її Міністерство охорони здоров’я України в кінці минулого року було змушене надати Диана Локтионова в рамках підготовки до судового засідання.

Статистика ця свідчить, що:
– випадки дифтерії в Україні є поодинокими,
– від охоплення вакцинацією їх кількість не залежить,
– щеплені хворіють трохи частіше за нещеплених.
За 5 останніх років наднизького вакцинного охоплення на дифтерію в Україні захворіло “аж” 7 дітей, 4 з яких були повністю щеплені відповідно календаря.
Дифтерійним компонентом вакцин (індійських, бельгійських – будь-яких) є не вірус/бактерія чи їх останки, а анатоксин – отрута близька до тої, що її в деяких випадках виділяє бактерія Corynebacterium diphtheriae, ПІСЛЯ ТОГО як вона вже попала в організм людини.
Тобто:
Вакцина від дифтерії НЕ ПРИЗНАЧЕНА і НЕ МОЖЕ зупинити розповсюдження інфекції в соціумі.
Вакцина від дифтерії НЕ ПРИЗНАЧЕНА і НЕ МОЖЕ запобігти інфікуванню щепленого.
Вакцина від дифтерії НЕ ПРИЗНАЧЕНА і НЕ МОЖЕ запобігти розповсюдженню інфекції щепленим в разі його інфікування.
Будь-які згадки дифтерії в контексті “колективного імунітету” – доказ того, що Ваш “дохтур” не тільки купив диплом в переході або “батьки подарували”.
Воно ще й в школі анатомію з біологією прогуляло.
На відміну від щеплень від кору чи грипу, які містять віруси та задумувались як “імітація” інфікування, що дасть імунітет = не дасть повторно заразитись та заразити інших, вакцина від дифтерії створювалась і призначена тільки і виключно для полегшення протікання хвороби та зменшення кількості летальних випадків.
І перші, і друга зі своїми цілями не справляються.
Щеплені від кору та грипу на практиці “чіпляють” та роздають ці самі кір та грип так само, а деколи й активніше за нещеплених. Про це можна почитати тут на Bezdoz.info (див. розділи “Статистика” та “Дослідження“).
По дифтерії дуже варта завантажити за посиланням та уважно ознайомитись з авторефератом або повним текстом дисертації, що була успішно захищена в АМН України. Ін-т епідеміології та інфекц. хвороб ім. Л.В.Громашевського в 2002 році по результатам аналізу даних спалаху дифтерії 1994-1996 в Україні, яким нас зараз дуже завзято лякають промоутери вакцин.
Анастасій Ігор Анатолійович. Перебіг дифтерії у щеплених: Дис… канд. мед. наук: 14.01.13 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. – К., 2002. – 121арк. – Бібліогр.: арк. 104-121.
Сам спалах – це менше ніж 10 тис. випадків захворювань за 3 (ТРИ) роки в 44-мільйонній країні.
Він був викликаний загальним падінням рівня життя включно з харчуванням та гігієною. Купа бомжів, циганів, алкоголіків, нюхачів клею постійно жила на вокзалах. Місцями люди реально недоїдали, не говорячи вже про мило чи вітаміни. Така ситуація є дуже сприятливою не тільки для дифтерії, але і для інших захворювань безвідносно до вакцинації.
В Києві дослідники знайшли 188 щеплених та 132 нещеплених дорослих с бактеріологічно підтвердженим діагнозом (С.d.tox+) дифтерії.
Обстежувались тільки дорослі, тож вчені вирішили обмежити свої висновки свідченням про “недостатньо обґрунтовану тактику вакцинації дорослих в період епідемії.”
Але як на мене значно цікавішими та важливішими в цьому аналізі є не висновки, а спостереження вчених (цитую дослівно):
“Встановлено превалювання щеплених в структурі захворілих на дифтерію. Доведено можливість розвитку важких форм дифтерії у щеплених дорослих з типовими для дифтерії ускладненнями.
За даними проведеної кампанії вакцинації дорослих від дифтерії підтверджено відсутність тотожності понять “щеплений” та “імунний” і встановлено, що мінімальний захисний рівень антитоксичних антитіл (1:40) не гарантував від розвитку хвороби і виникнення ускладнень, а також не міг бути достатнім критерієм сприйнятливості до дифтерії.
Порівняння клінічного перебігу дифтерії у щеплених (188 хворих) і нещеплених (132 хворих) дорослих продемонструвало відсутність певних відмінностей між проявами захворювання і ускладненнями в обох групах. При цьому в групі щеплених не виявлено будь-яких взаємозв’язків між кратністю, строками вакцинації і рівнем антитоксичного імунітету.”
