Daily Mail 8 березня 2019 року
Лист до редактора
“Наш покалічений вакциною син є доказом необхідності покращення безпеки”
Саймон Стівенс, голова Національного сервісу здоров’я Англії заявив, що його турбує зупинка росту вакцинного охоплення та небезпека для дітей через «фальшиву інформацію».
Я хотіла би знати, як він визначав, чи інформація є фальшивою.
Я — мати сина, чий мозок є сильно пошкодженим вакцинами. У віці тринадцять місяців. Роберт отримав щеплення КПК і Хіб, а через десять днів був госпіталізований з нападом. Його життя змінилося з цього моменту. Зі здорового, щасливого, маленького хлопчика він перетворився на дитину з судомами, постійними інфекціями, втратив мову і спілкування, розвинув лівобічну слабкість і аутичні риси. Розслідувати належним чином його справу зайняло в урядової служби компенсації вакцинних пошкоджень аж доки йому не виповнилось 19. Трибунал визнав, що він страждає епілептичною енцефалопатією, що була викликана кірним компонентом вакцини КПК.
Зараз, у віці 27 років, він все ще психічно 13-місячне немовля. Він має неконтрольовану епілепсію, не може говорити, не може ходити та потребує цілодобової допомоги.
Саме завдяки досвіду Роберта та зустрічам в лікарнях з іншими батьками, які теж скаржилися, що життя їхніх дітей змінилося після КПК-вакцинації, я заснував групу підтримки JABS (справедливість, обізнаність та базова підтримка). Багато батьків ділилися досвідом наслідків вакцинації своїх дітей в Інтернеті, намагаючись допомогти іншим зробити безпечніший вибір.
З 1994 року ми проводили зустрічі з міністрами в департаментах охорони здоров’я та праці з метою сприяння правосуддю та визнання пошкоджених дітей. Не менш важливі наші зусилля покращити безпеку програми вакцинації для захисту дітей у майбутньому.
Багато батьків у нашій групі говорять, що їхні діти, які раніше були здоровими, реагували симптомами, відомими виробникам у визнаних періодах інкубації, і отримали довгострокові проблеми, які також наводяться в “інформаційних таблицях для пацієнтів” (інструкціях до вакцин – перекл.), незалежно від віку ін’єкції.
Ми закликали до клінічних розслідувань щодо таких дітей; повідомляти про всі підозрювані серйозні реакції та регулярно їх відстежувати; до того, щоб чимраз більший графік вакцинації був перевірений на безпеку у всій повноті; щоб батьки мали можливість давати зробити інформовану згоду; а також належну програму компенсацій для допомоги сім’ям, чиї діти заплатили ціну за громаду.
І за наші зусилля ми отримали назву “анти-ваксери”. Як іронічно: якщо б ми були анти-ваксерами, наші діти не були б покалічені вакцинами.
Місіс Джекі Флетчер
Уоррінгтон, Чешир
bezdoz.info 