Поважати, просувати та захищати свободу інформованої згоди на вакцинацію у всіх країнах Європи
Хартія основних прав Європейського союзу ясно визначає: ‘Вільна та інформована згода має бути забезпечена у сферах медицини та біології’[1]. Однак, приблизно 40% громадян ЄС[2] не мають цього базового права при стиканні з медичним актом вакцинації. Це – порушення наших Загальних прав людини. У 2011 році Верховний суд США визнав, що вакцини є ‘неминуче небезпечними[3], отже, примусова вакцинація, що насаджується цим громадянам, є медично та етично неприйнятною, особливо у випадках, коли виключення з медичних, релігійних або світоглядних причин не допускаються.
Таким чином, EFVV (http://www.efvv.eu), група, представлена 20 європейськими країнами (такими, що входять і не входять до ЄС), вимагає:
- Скасування примусової вакцинації у всій Європі, адже це є порушенням наших Загальних прав людини,
- Невпровадження примусової вакцинації у жодній з країн, де вакцини є лише рекомендованими у теперішній час.
- Впровадження Принципу Попередження у випадку проведення вакцинації в Європі,
- Забезпечення свободи повністю інформованого вибору та згоди на вакцинацію для жителів Європи,
- Запровадження ефективної незалежної системи Повідомлення про поствакцинальні ускладнення (VAER) для моніторингу безпеки щеплень.
Один мільйон підписів з щонайменше семи європейських країн гарантує розгляд петиції у Брюсселі. Незалежно від політики уряду Вашої країни, приєднуйтесь до підписання та якомога ширшого розповсюдження петиції.
У 2016 році, за попередніми оцінками, біля 400 мільйонів європейців з країн-членів ЄС мали свободу інформованого вибору щодо вакцинації, але 258 мільйонів його не мали [4]. Вакцинація є примусовою у Бельгії, Болгарії, Хорватії, Чеській Республіці, Франції, Греції, Угорщині, Італії, на Мальті, у Польщі, Португалії, Словаччині, Словенії [5] та потенційно в інших країнах, якщо вони приєднаються до ЄС, наприклад, Албанії, Македонії, Чорногорії, Сербії та інших. Ми закликаємо усіх європейців до об’єднання та вимагання єдиної вакцинальної політики, заснованої на свободі інформованого вибору та згоди. Ми також вимагаємо створення незалежної й ефективної вакцино-контролюючої установи, прозорої та публічно доступної. Ми вважаємо, що примусова вакцинація має бути скасована та ефективна система Повідомлення про поствакцинальні ускладнення (VAER) заснована з наступних причин:
Будь-яке небажане або насаджуване медичне обслуговування є порушенням:
o Загальної декларації прав людини ООН,
o Хартії основних прав Європейського союзу,
o Конвенції про права дитини ООН,
o Конвенції Ради Європи про захист прав людини й гідності людської істоти щодо застосування біології й медицини: Конвенції про права людини й біомедицину,
o Європейської хартії прав пацієнта,
o Міжнародного пакту ООН про громадянські й політичні права,
o і навіть Нюремберзького кодексу (збірка принципів етики досліджень щодо проведення медичних експериментів на людях, запроваджена в результаті численних судових справ у Нюремберзькому суді наприкінці Другої світової війни).
Детальніше:
Хартія основних прав Європейського союзу ясно визначає: ‘Кожний має право на повагу до його або її фізичної та ментальної цілісності’[6]. У документі також стверджується: ‘Вільна та інформована згода має бути забезпечена у сферах медицини й біології’[7], та нарешті: ‘Заборона євгенічних практик та на отримання фінансової вигоди з людського тіла або його частин має бути забезпечена’[8].
Конвенція Європейської ради про захист прав людини та людської гідності щодо застосування медицини й біології однозначно стверджує: ‘Інтереси та благополуччя людини превалюють над інтересами суспільства або науки’[9]. У тексті сказано: ‘Втручання в сферу здоров’я може бути проведено лише після надання вільної й інформованої згоди відповідної особи. Цій особі має бути заздалегідь надано достовірну інформацію щодо мети та способу втручання, а також його наслідків і ризику. Відповідна особа може вільно скасувати згоду у будь-який час.’[10]
Європейська хартія прав пацієнта ясно визначає: ‘Кожна особа має право досутпу до всієї інформації, що уможливлює її або його активну участь у прийнятті рішень щодо її або його здоров’я; ця інформація є необхідною умовою для будь-якої процедури або лікування, включно участь у науковому дослідженні (4 – Право на згоду)[11]’. У документі зазначено: ‘Кожна особа має право вільно вибирати між різними лікувальними процедурами та їх виконавцями на підґрунті наявності достатньої інформації (5 – Право на вільний вибір)’[12], а також ‘Кожна особа має право на уникнення шкоди, спровокованої незадовільним функціонуванням медичних служб, неправильним лікуванням та помилками, та право на доступ до медичних послуг та лікування, що відповідає високим стандартам безпеки (9 – Право на безпеку)’[13].
Конвенція ООН про права дитини ясно визначає: ‘Батьки … несуть першочергову відповідальність за виховання й розвиток дитини. Інтереси дитини мають бути їх основною турботою’[14].
Міжнародного пакту ООН про громадянські й політичні права ясно відзначає: ‘Кожний має право на свободу думки, совісті й віросповідання; це право включає… свободу … виражати своє віросповідання або переконання у навчанні, практичному ділі, поклонінні та дотриманні ритуалів’[15].
Нюремберзький кодекс ясно визначає: ‘Добровільна згода людської істоти є абсолютно необхідною.’[16]
Побічні ефекти від ліків (ПЕЛ), що включають поствакцинальні ускладнення (ПВУ), складають п’яту за частотністю причину смерті у лікарні у ЄС [17], але цей показник може бути значно більшим, адже наявне значне заниження кількості таких випадків, як було визнано Девідом Кесслером, головою FDA (Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і ліків – Прим. перекладача), протягом більшої частини 90-х рр. [18], й, у випадку за вакцинами, невизнання каузального зв’язку складає ще одну проблему.
Верховний суд США встановив, що вакцини є ‘неминуче небезпечними[19].
Згідно з Кримінальним кодексом Німеччини [20], вакцинація представляє інвазивну медичну процедуру, що спричиняє тілесну шкоду та, як така, вимагає інформованої згоди або особи, що вакцинується, або її / його опікунів. Водночас, офіційно було визнано, що на даний час існують величезні пробіли у науковому знанні щодо вакцинації, отже, надання повної й зрозумілої попередньої інформації є неможливим. Анотації до вакцин [21] зазначають численні можливі побічні ефекти, подекуди смерть. Якщо медична процедура включає ризик, її безпеку не може бути гарантовано та зрозумілу попередню інформацію не може бути надано, має бути застосовано Принцип попередження.
У регіонах з вільним вибором щодо вакцинації було продемонстровано, що високі рекомендовані ВОЗ рівні вакцинації є досяжними без примусової вакцинації [22].
Кожна європейська країна впроваджує юридичну відповідальність за шкоду, спричинену вакцинами, по-різному, але в основному, медичні й політичні органи разом з виробниками щеплень не є повністю підзвітними, залишаючи постраждалих без компенсацій та підтримки.
Масштабне вивчення з метою порівняння здоров’я вакцинованих та невакцинованих дітей наразі не проводиться, але росте кількість досліджень, що вказують на значно міцніше здоров’я невакцинованих дітей у порівнянні з їх вакцинованими однолітками [23]. Це – сфера, що потребує подальшого вивчення.
Беручи до уваги вищезазначене, ми вимагаємо:
- Скасування примусової вакцинації в європейських країнах,
- Невпровадження примусової вакцинації у країнах, де щеплення є лише рекомендованими на даний час,
3. Застосування Принципу попередження при проведенні вакцинації в Європі,
4. Використання мешканцями Європи свободи повністю інформованого вибору та згоди при вакцинації, загального людського права,
5. Запровадження незалежного органу вакцинального нагляду з метою збору інформації про поствакцинальні ускладнення (ПВУ), з легким загальним доступом до даних про кількість і ступінь важкості ПВУ.
bezdoz.info 